СРОЧНО,ПОЖАЛУЙСТА ❤ДАЮ 20 БАЛЛОВО. Забужко Казка про калинову сопілку. Продовжити реченняМарія більш за все в житті цінує…Для Василя найважливішим є…Ганна зростає..Оленка цінує у людях…Причиною ворожнечі між сестрами є …Найбільшим злочинцем у творі є …​

Вопрос школьника по предмету Українська література

СРОЧНО,ПОЖАЛУЙСТА ❤ДАЮ 20 БАЛЛОВ
О. Забужко Казка про калинову сопілку. Продовжити речення
Марія більш за все в житті цінує…
Для Василя найважливішим є…
Ганна зростає..
Оленка цінує у людях…
Причиною ворожнечі між сестрами є …
Найбільшим злочинцем у творі є …​

Ответ учителя по предмету Українська література

Объяснение:

Мова твору «Казка про калинову сопілку»

Мова твору Оксани Забужко співуча, калинова. Вона вмістила багатство всього українського словника, інтонованого дивовижно. Як прекрасно звучить «калинова сопілка», сама авторка цієї повісті. У одному з інтерв’ю письменниця зізналася, що вона не прозаїк, вона лірик:» я писала, як пишуть поети…, коли все кристалізується десь у підсвідомості, а потім уже прориває і несе». І коли читаєш «Калинову сопілку», то здається що перед тобою прекрасна ліро-епічна поема, побудована на фольклорних джерелах, але цілком оригінальний, чародійний, фантастичний твір.

Мова твору милозвучна, багата художніми засобами, що допомагає краще зрозуміти образи, розкрити тему та ідею твору.

Ось наприклад, як одним реченням розкриває письменниця жіночу долю: «от вам і всенький жіноцький вік — не встигаєм оханутися, а вже й дочка на виданні, а ти — вже бабою, дарма, що й тобі ще брови не злиняли, — агов, люди, а де ж моє життя, в яку ополонку провалилося за щоденним поранням — шпортанням, хата -поле — город — кури — гуси — свині — корови, дитячі хвороби, ниючи надвечір крижі, й не згадати коли востаннє на небо дивилася?… Мовчи, бабо, знай мовчи, менше гріха буде.»

Або ось опис природи: «осінь стояла тиха, прозора, як сльоза». Чому, як сльоза? Бо й сама природа ніби плаче, ніби віщує біди, що має трапитись того дня у лісі.

Кожне речення у цій повісті, хоча вони, як на мене, таки величенькі, — це вишукана мова, відшліфована думка.

За висловом відомого письменника В.Скуратівського, повість Оксани Забужко «може, це й різко й категорично, але — шедевр. Може, тому, що з’явитися насамкінець його

А сама Оксана Забужко вірить:

Час рушати, смеркає.

Де я, там і буде вітчизна

І вітчизна в мені ще колись упізнає себе.

І ще: «Хай нове покоління поправить мене ще через 15 років».