7. Які поняття і терміни слід використовувати, характеризуючи період існування Галицько- Волинської держави? 1. варяги 4. ярлик 2. уділ погост 3. Король 6. шляхта 8. Установіть послідовність подій. A. заснування Галицько-Волинської держави Б. захоплення монголами Києва B. перша згадка в літописі назви «Україна» г. битва під Ярославом 9. Історики вважають, що Галицько-Волинське князівство стало спадкоємцем Київської Русі. Аргументуйте цю думку.

Вопрос школьника по предмету История

7. Які поняття і терміни слід використовувати, характеризуючи період існування Галицько-
Волинської держави?
1. варяги
4. ярлик
2. уділ
погост
3. Король
6. шляхта
8. Установіть послідовність подій.
A. заснування Галицько-Волинської держави
Б. захоплення монголами Києва
B. перша згадка в літописі назви «Україна»
г. битва під Ярославом
9. Історики вважають, що Галицько-Волинське князівство стало спадкоємцем Київської Русі.
Аргументуйте цю думку.

Ответ учителя по предмету История

Га́лицько-Воли́нське князівство, або Ру́ське королі́вство (лат. Regnum Russiæ[1] / Rusie[2]) — середньовічна монархічна держава у Східній Європі. Існувало у 1199—1349 роках. Керувалася князями і королями із династій Рюриковичів, П’ястів та Гедиміновичів. Утворене волинським князем Романом Мстиславичем внаслідок приєднання Галицького князівства у 1199. Після коронації Данила Романовича у 1253, стало Руським королівством, спадкоємцем Київської династії, продовжувачем європейських, руських політичних і культурних традицій.

Одне з найбільших князівств періоду феодальної роздробленості Русі. До його складу входили Галицька, Перемишльська, Звенигородська, Теребовльська, Володимирська, Луцька, Белзька, Холмська та Берестейська землі, Пониззя (пізніше Поділля) а також територія між Східними Карпатами, Дністром і Дунаєм — Шипинська та Берладська землі, на яких згодом виникло Молдавське князівство.

Проводило активну зовнішню політику в Східній і Центральній Європі. Головними ворогами (конкурентами) були Польща, Угорщина, з середини XIII століття — Золота Орда і Литва. Для протидії сусідам неодноразово укладались союзи із католицьким Римом і Тевтонським Орденом.

Занепало внаслідок династичної кризи, надмірно сильні позиції боярської шляхти у політиці. У 1340 році, у зв’язку зі смертю від отруєння останнього повновладного правителя князівства Юрія ІІ Болеслава Тройденовича, розпочався тривалий конфлікт між сусідніми державами за галицько-волинську спадщину. У 1349 році королівство перестало існувати як єдина політично ціла одиниця: Галичина була поглинута сусіднім Польським королівством, а Волинь поступово інкорпорована Гедиміновичами до Великого князівства Литовського після смерті останнього руського короля та волинського князя Любарта. Угорщина не визнала зайняття Галицької землі Польщею у 1387 р. У 1434 році на його території було створено Руське, а в 1462 — Белзьке воєводство.