як вплинули козацькі літописи на розвиток літературних традицій​

Вопрос школьника по предмету История

як вплинули козацькі літописи на розвиток літературних традицій​

Ответ учителя по предмету История

Ответ:

Вплив козацьких літописів на розвиток українознавства

Літописи козацької доби належать до найцінніших пам’яток української писемності та найважливіших історичних та українознавчих джерел ХVІІ–ХVІІІ ст. Вони мали величезний вплив на розвиток українознавства, всіх його концентрів, збагатили джерельну базу українознавчих досліджень. Звісно, що й наукових праць, присвячених цим пам’яткам, досить багато. Чимало вчених у різні часи досліджували ці твори, розглядаючи їх здебільшого як історичні, рідше – як літературні та лінгвістичні джерела. Однак автори наявних праць [1] майже не торкаються значення козацьких літописів для розвитку українознавства як комплексної системи знань про Україну та українців, її змістовної, джерельної та історіографічної бази.

Мета пропонованої статті – розглянути літописи козацької доби з погляду українознавства, привернувши особливу увагу як до їх джерельного значення, так і до збагачення знань про Україну, до їх ролі в подальших українознавчих студіях. Актуальність такого підходу зумовлюється тим, що в науці ще недостатньо висвітлений комплексний характер козацьких літописів, їх джерельно-інформаційний потенціал. Українознавча цінність літописів козацької доби полягає в тому, що вони досить повно відбивають особливості епохи і містять унікальні відомості про найважливіші події ХVІІ – початку ХVІІІ ст., виступають як пам’ятки усної та писемної мови і в такий спосіб дотичні до кожного з концентрів українознавства, включаючи етногенез українського народу, формування української нації, створення Козацько-гетьманської держави, розвиток культури, мови, ментальності українців, боротьбу за волю і незалежність. Незамінне значення козацьких літописів і для з’ясування процесу формування української національної ідеї, її конкретизації в умовах Національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького та в подальший період.

В арсеналі козацького, тобто українського літописання ХVІ – ХVІІІ ст., найважливіше місце посідають: “Літопис Самовидця”, “Літопис Самійла Величка” та “Літопис Григорія Грабянки». Як справедливо зазначають дослідники [2, 114, 153–154], ці пам’ятки, з одного боку, стали логічним продовженням традицій українського літописання княжої доби, а з іншого – утвердили новий етап його розвитку. До літописних пам’яток козацької доби відносять також літописні записи родини Лизогубів, “Уманський літопис” у складі хроніки Ф. Сафоновича, ”Літописець” Василя Дворецького та ін. Залишки літописної традиції характерні для творів Стефана Лукомського, Петра Симоновського та ін. Поглиблене дослідження козацьких літописів як першоджерел національної суспільно-політичної та історичної думки кінця ХVІІ – XVIII ст. створює додаткові можливості для осмислення витоків та безперервності українознавчих досліджень, а також передумови для інституціоналізації українознавства як науки у 2-ій половині ХІХ ст.

Отже, козацькі літописи відіграли винятково важливу роль у розвитку українознавства. По-перше, вони збагатили знання про формування української нації в козацько-гетьманську добу, про її боротьбу за волю, незалежність і власну державність. По-друге, літописи стали цінним джерелом для подальших українознавчих досліджень, оскільки проливають світло на всі проблеми буття українського народу в добу модерної історії. По-третє, поява козацьких літописів засвідчила потужний поступ інтелектуального і духовного розвитку українського народу, його природне тяжіння до самопізнання, до засвоєння надбань освіти і культури, сконцентрованих в українознавстві. По-четверте, козацькі літописи послужили надійним містком, який поєднав літописну традицію княжої доби зі становленням наукового українознавства середини і 2-ої половини ХІХ ст. Власне, вони вже не були літописами у буквальному значенні слова, а виступали як історико-літературні твори з елементами наукового осмислення подій, явищ і фактів. За своїм інформаційним потенціалом вони не вичерпали свого джерельного значення і в сучасних умовах.

Объяснение: