Яке значення мають пристосування органiзмiв до свого серидовища iснування?

Вопрос школьника по предмету Другие предметы

Яке значення мають пристосування органiзмiв до свого серидовища iснування?

Ответ учителя по предмету Другие предметы

Умови пристосування організмів до свого середовища існування – це наявність води, світла, повітря, продуктів харчування. Усе живе на планеті завжди пристосовується до різних умов існування. У нашій місцевості умови змінюються зі зміною пір року. Активний розвиток рослин починається навесні й триває протягом усього літа. Саме в цей час рослини отримують достатню кількість тепла, світла й води. Восени їх розвиток поступово припиняється. У дерев опадає листя. Однорічні рослини гинуть. У ґрунті залишається тільки їхнє насіння, яке проросте наступної весни. У багаторічних трав відмирає наземна частина рослин і зберігаються тільки підземні органи – кореневища або цибулини. Восени зменшується, а взимку і зовсім припиняється надходження води та поживних речовин із ґрунту.

Дерева покриті листям лише влітку. Їх стовбури й гілки захищені від випаровування води взимку досить товстою корою, а бруньки в більшої частини дерев – щільною смолистою лускою. Вічнозеленими залишаються тільки хвойні дерева.       

У рослин сформувалися різні пристосування до умов існування. Наприклад, рослини, які живуть у посушливих місцевостях, під час дощів запасають воду в листі та стеблах (кактуси, алое). В одних рослин листя перетворилося на колючки, листя інших має грубий восковий покрив, що дозволяє їм ощадливо витрачати воду. Деякі рослини (саксаул, верблюжа колючка) дістають воду з великої глибини завдяки дуже довгому корінню.

Території поблизу екватора – це найтепліші райони нашої планети, де завжди тепло і часто випадають дощі. Тому рослини тут ростуть швидко й густо.

У багатьох тварин восени накопичується шар жиру, а хутро стає густішим, наприклад, у лисиці, вовка, зайця, лося. Деякі тварини впадають у сплячку, і тоді всі процеси життєдіяльності в них уповільнюється. Наприклад, ведмідь, їжаки, ящірки, змії, байбак.

Тварини, які живуть у ґрунті, пристосовані до життя в умовах недостатньої кількості світла. Так, кріт має своєрідну будову передніх лап, кисті його сильно розвинені й перетворені в лопати, якими він розгрібає землю. Коротке, але густе бархатисте хутро крота захищає його шкіру від контакту з землею. Очі в крота дуже малі й недорозвинені, але вада зору компенсується добрим нюхом. Вушних раковин немає: вони заважали б кротові просуватися у вузьких підземних ходах.

Найхолоднішими місцями планети є Північний і Південний полюси. Небагато тварин змогли пристосуватися до постійного холоду й оселитися там. Так, Південний полюс – це батьківщина пінгвінів, яких захищає від низьких температур щільне пір’я з пухом і жир. Білі ведмеді, кити й тюлені – теж мешканці полюсів.

Риби – мешканці водного середовища – добре пристосовані до життя у воді. Так, для дихання розчиненим у воді киснем вони мають спеціальні органи дихання – зябра. Для переміщення у воді на тілі риб існують такі органи руху, як плавці, а тіло зазвичай обтічної форми.

Певні птахи здійснюють перельоти на великі відстані в інші, тепліші, краї.