У чому парадокс образу дракона з твору місце для дракона​

Вопрос школьника по предмету Литература

У чому парадокс образу дракона з твору місце для дракона
​

Ответ учителя по предмету Литература

Ответ:

Юрій Винничук.

«Місце для дракона» Парадокс; дракон Грицько — поет і християнин. Роздуми про добро і зло, вірність і зраду, доцільність самопожертви.

У книзі Юрія Винничука «Місце для дракона» все перевертається з ніг на голову: дракон зовсім не лютий і кровожерливий хижак, що поїдає пишних молодиць, а добрий травоїдний мрійник та романтик. Тішиться метеликам, пише вірші та читає Біблію. Біля його печери замість людських останків милують око доглянуті клумбочки мальв, а своє полум’яне дихання він спрямовує тільки вгору – щоб не нищити природу. А найцікавіше, що дракон, він же Грицько, пише вірші.

З твору ми дізнаемся що одна річ залишається незмінною: у світі й досі діють драконячі закони. Традиції, мислить володар, у князівстві якого миролюбно живе дракон Грицько, зобов’язують будь-що вбити дракона. Тож князівські посланці скликають лицарів із усіх усюд.

У своєму творі Юрій Винничук порушує одвічну проблему добра і зла, вірності та зради, доцільності самопожертви. У сучасному світі кожен намагається протистояти лиху, кривді, жорстокості захищаючи добро, правду, справедливість. Саме такими є дракон Грицько та Пустельник. Але є й ті, що живуть за іншими принципами, які здатні обманути, втертися в довіру, згодом і зрадити.

Добро і зло, вірність та зрада, проблема вибору, доцільність самопожертви — все це неперевершено обіграв у своїй повісті-казці «Місце для дракона» Юрій Вінничук. Дивна історія, у якій добро і зло помінялося масками, де дракон не хижак, що поїдає людей, а гуманіст-мрійник, який читає Біблію та пише вірші, а благородні лицарі — підступні та зрадливі. Історія, де люди стали драконами, а дракон більше людина, ніж самі люди.