Поставте потрібні розділові знаки і складіть схему к складнопідрядним реченням 1. Я так люблю Мою Україну убогу що проклену святого Бого За неї душу погублю! 2. Блажен хто серцем незлобивий Хто приязно живе з людьми. 3. Дорогими для мене стали схили Дніпра де колишуться віти закоханих мрій… 4. Де Рось Де Русь Де русий хлопець на коні Впаде росою пам’ять на траву. 5. І добро повсюди сійте Щоб у душах проросло. 6. Якщо не здатні ми прожить без бою То треба ж бути і в боях Людьми. 7. На тій землі де зводили фортеці тепер стоїть бетонний саркофаг. 8. Я буду вдячний небесам Допоки є моря і доли За те що з лихом сам на сам Не залишався я ніколи Що поруч билися серця В часи зневіри і огуди Що є на світі справжні люди Яким я вдячний до кінця. 9. Є для серця така покута забувати скоріше зло аніж те що мусило бути і чого в житті не було… 10. Яким не був би довгим наш політ З небес до неї (землі) будем повертати.

Вопрос школьника по предмету Українська мова

Поставте потрібні розділові знаки і складіть схему к складнопідрядним реченням

1. Я так люблю Мою Україну убогу що проклену святого Бого За неї душу погублю! 2. Блажен хто серцем незлобивий Хто приязно живе з людьми. 3. Дорогими для мене стали схили Дніпра де колишуться віти закоханих мрій… 4. Де Рось Де Русь Де русий хлопець на коні Впаде росою пам’ять на траву. 5. І добро повсюди сійте Щоб у душах проросло. 6. Якщо не здатні ми прожить без бою То треба ж бути і в боях Людьми. 7. На тій землі де зводили фортеці тепер стоїть бетонний саркофаг. 8. Я буду вдячний небесам Допоки є моря і доли За те що з лихом сам на сам Не залишався я ніколи Що поруч билися серця В часи зневіри і огуди Що є на світі справжні люди Яким я вдячний до кінця. 9. Є для серця така покута забувати скоріше зло аніж те що мусило бути і чого в житті не було… 10. Яким не був би довгим наш політ З небес до неї (землі) будем повертати.

Ответ учителя по предмету Українська мова

1. Я так люблю, Мою Україну убогу, що проклену святого Бого, За неї душу погублю! 2. Блажен, хто серцем незлобивий, Хто приязно живе з людьми. 3. Дорогими для мене стали схили Дніпра, де колишуться віти закоханих мрій… 4. Де Рось, Де Русь, Де русий хлопець на коні Впаде росою пам’ять на траву. 5. І добро повсюди сійте, Щоб у душах проросло. 6. Якщо не здатні ми прожить без бою, То треба ж бути і в боях Людьми. 7. На тій землі ,де зводили фортеці, тепер стоїть бетонний саркофаг. 8. Я буду вдячний небесам, Допоки є моря і доли, За те, що з лихом сам на сам Не залишався я ніколи, Що поруч билися серця В часи зневіри і огуди, Що є на світі справжні люди, Яким я вдячний до кінця. 9. Є для серця така покута — забувати скоріше зло, аніж те, що мусило бути і чого в житті не було… 10. Яким не був би довгим наш політ З небес до неї (землі) будем повертати.