Вопрос школьника по предмету Литература
Кто я?помогите пожалуйста.!!!!
Ответ учителя по предмету Литература
«Хто я?» — запитую я себе. Я вважаю себе хорошою людиною. Коли я роблю добро, я відчуваю, як за спиною виростають крила. Я створений з добра, світла, любові, посмішок і сонячного настрою! Я літаю в повітрі! Я літаю! Я люблю життя! Люди, ви чуєте мене?!
Хто я? Я спускаюся на землю… Я не ангел, але й не демон… Я звичайна людина. У мене є свої мрії та прагнення, свої принципи та ідеали, свої переваги та недоліки. Я людина, яка має свої сумніви, а це означає, що я не бездарний, бо, як сказав А. П. Чехов, «бездарний не той, хто сумнівається, а той, хто не сумнівається взагалі».
Я людина, яка відчуває не тільки власний біль, а й біль інших, не чужі мені милосердя і співчуття. Але чи завжди ми помічаємо тих, кому потрібна наша допомога? Ні, я не сліпий! Але душевна сліпота страшніше!
Я людина, яка думає, яка розмірковує про сенс життя… Але головне: я прагну бути людиною чесною! Щоб життя не здавалося тьмяним і нецікавим, я сам наповнюю його змістом! Я дію! І нехай всі мої діяння будуть спрямовані на благо людства!
Я… Це мій шлях… Моє життя… Але його не можна відокремити від життя інших, адже саме з багатьох «я» складається цілий світ. Значить, я — частинка світу? Я піщинка Всесвіту? Як не буде мене, не буде продовження мого роду, не буде дерева, яке я посаджу своїми руками, не буде будинку, який я побудую для своїх дітей, не буде і моїх дітей…
Хто я ще? Ну, звичайно ж, людина. Дві руки, дві ноги, все за стандартом. Далі — більше. Хто я? Хлопець. Істота навіжена, шкідлива і не в міру вперта, полюбляю сперечатися і доводити протилежне. Але я добрий. Хто я? Особистість. Гучна заява? Не думаю. Я особистість, яка шукає себе, розвивається, яка прагне пізнати себе через навколишній світ за допомогою різних експериментів над собою. Я людина, що любить робити все наперекір і доводити протилежне, але внаслідок гнучкості мислення здатна прийняти точку зору і тією чи іншою мірою зрозуміти будь-кого. Я цілий світ. І хіба можна описати цей світ в кількох реченнях? Звичайно ж, ні!
Я… А що думають про мене інші? Я надійний друг, турботливий син, старший брат, старанний учень… Хіба цього мало? Мало! Для того, щоб удосконалюватися, людині завжди повинно чогось не вистачати.Незадоволення собою — це рух вперед. Рух вперед — це пізнання себе… Але, на жаль чи на щастя, пізнати себе до кінця неможливо!
Похожие вопросы от пользователей
Пригласил нас как-то сын лесник к себе. За грибами, говорит, сходим, поохотимся, рыбу ловить будем. Уху сварим, пальчики оближешь.
Мы, конечно, обрадовались, уши развесили, слушаем. Мой братишка так голову потерял от счастья. Как же! В лесу заночуем, палатку разобьем, костер разложим, из ружья палить будем. Потом он мне покою не давал: “Пойдем да пойдем! Говорят, он такой мастер рыбу ловить, собаку на этом деле съел”. Не знаю, каких собак он ел, а вот мы попались на удочку. Обманул он нас.
Договорились прийти в субботу к вечеру. Пять километров одним духом отшагали. А нашего “приятеля” дома не оказалось. Уехал, говорят к тетке на воскресенье.
– Он же нас пригласил рыбу удить, охотиться,– растерялись мы.
– Вот пустомеля, – возмутился дед, – все время кому-нибудь морочит голову.
У братишки слезы в три ручья. Я, конечно, тоже не в своей тарелке.
– Ничего, ребятишки,– успокоил нас дед, – со мной пойдете.
И пошли. И рыбу ловили. И костер развели. А уха была – ни в сказке сказать, ни пером описать. Только ружье нам дедушка не дал. Малы еще.
Кароче говоря упр.319 6 класс Ладынежская.Помогите(даю 20 баллов).