за яку державу воювали чоловіки західної україни перша світова

Вопрос школьника по предмету Окружающий мир

за яку державу воювали чоловіки західної україни перша світова

Ответ учителя по предмету Окружающий мир

11 листопада-день, який у багатьох країнах світу вважається національним святом. У Франції та Бельгії — це День перемир’я, в Канаді — День поминання, у Великобританії — День пам’яті, в США — День ветеранів. Згадують жертв війни навіть на Бермудських островах і Маврикії. 11 листопада для багатьох-символ попередження. Армії 38 країн брали участь у баталіях Першої світової: 10 мільйонів загиблих, 20 мільйонів поранених і покалічених, перекроєна карта Європи… і це далеко не повний список наслідків страшної бійні, які повинні були стати цим «попередженням». Для всіх. Для тих, хто вміє вчитися на помилках і своїх, і чужих.

Якщо вірити статистиці, в бойових діях «Великої війни» тим чи іншим чином було задіяно 3/4 населення планети, і гарячі точки відзначалися чи не на всій карті світу. Але одним з епіцентрів найбільш запеклого протистояння судилося стати територіям, історично населеним українцями. Битва, що отримала назву «Галицька операція», відбулася в серпні — вересні 1914 року. Російські генерали тоді змогли реалізувати свій план і вже 21 серпня зайняли Львів. Потім вступили в Східну Галичину, взяли під контроль майже всю Буковину, просунулися в Карпатах. Становище Росії на цих територіях було настільки міцним, що на початку квітня 1915 року Микола II відвідав Львів, а потім — Перемишль. Далі бої йшли зі змінним успіхом: то австро-угорці тіснили росіян, то навпаки. Прийнято було так називати війська противників, хоча насправді не останню роль у бойових порядках грали українські солдати.

У російську армію було мобілізовано близько 3,5 мільйона етнічних українців, які проживали в так званих Малоросійських губерніях. Так, у Харківській губернії було призвано 49,1% чоловічого населення, у Полтавській — 49,4%, Київській — 51,5%. Більшість новобранців відправлялися саме в частині Південно-Західного фронту. Виходило, що на лінії фронту довжиною в 400 кілометрів чи не кожен другий солдат був призваний з українських губерній.

З боку противника в бойових діях також брали участь підрозділи, укомплектовані українцями. «Ненаситність царської імперії загрожує нашому національному життю, яке знайшло захист у конституційному устрої Австрійської імперії», — йшлося в Маніфесті головної української ради, створеної на початку серпня 1914 року у Львові. На заклик ГУР вступати до лав добровольців відгукнулися понад 2000 осіб, з яких був сформований Український Легіон, пізніше він став іменуватися як легіон Українських Січових Стрільців. Всього ж з 6,5 мільйона проживали на території Австро-Угорщини українців було мобілізовано 300 тисяч осіб (близько 9% від чисельності всієї австро-Угорської армії).

Скільки всього українців взяло участь у цій війні, можна лише припускати, так само як і судити про втрати. Але різні підрахунки майже напевно свідчать-загинуло в тій, майже забутій зараз війні близько півмільйона українців.