Вопрос школьника по предмету Українська мова
Знайди вдома або в бібліотеці книжку про Другу світову війну. Випиши з неї невеликий абзац тексту, який тебе особливо вразив
Ответ учителя по предмету Українська мова
Битва гриміла день і ніч.
В оббитій(од.ж.р.) ряднами і простиралами сільській(од.ж.р.) хатіхірург працював без перерви оце вже кілька днів.
Перед його очима на столі розверзались такі безодні страждань, що всяка свіжа людина(од. ж.р) зомліла б або зійшла б слізьми, наблизившись хоч на годину до цього жахливого жертовника(од.ч.р) війни.
Вже винесли двох сестер в безтямі від багатьох безсонних ноче(мн.ж.р.)й. Вже інші сестри й санітари клали на стілпошматованих людей(мн, с.р.). Смерть жерла багату здобич(од.ж.р) в цім бою, і решток од бенкету перепадало хірургові чимало. Хата тремтіла від гуркоту й вибухів бомб. Надворі лежали просто на землі бійці. Їх покладено в три черги, за характером поранення — головні, порожнинні й інші.
Хірург стомився. Щоб підтримати сили й заощадити час, йому подавали їсти сюди ж, до операційного столу(од.ч.р). Він був дуже здоровий з природи, але і в нього вже не вистачало сил. Він валився з ніг від утоми і занудьгував. Всяке діло має свою нудьгу. Йому не подобались поранені і не подобалось вже навіть те, чим завжди він захоплювався в людях.
Похожие вопросы от пользователей
Для меня та речка была дороже всех больших рек, в которых мне пришлось искупаться, проплыть на лодке или просто любоваться водою с берега. На маленькой речке я вырос…Сама речка, таинственно текущая издалека и уходившая по осокам и лознякам неизвестно куда, будоражила любопытство. Откуда, зачем и куда плывёт задумчивая река?.. В десять лет я думал, что это река считала нужным пройти у села. В лет тринадцать я понял: не вода к людям, а люди тянулись к воде. Вся жизнь ютилась возле воды. Возле воды по лугам бродили коровы, к реке на ночь выгоняли пасти лошадей, к реке шли с вёдрами за водой, у реки по вечерам собирались петь песни, с реки зимой возили прозрачно-синие глыбы льда. Купание летом, костры на берегах осенью, плавание в лодке по весеннему половодью… Только теперь понимаешь, сколько радости даёт человеку великое чудо — река, пусть даже маленькая.