що це висолопивши язик

Ответ учителя по предмету Українська мова

ви́солопивши (ви́валивши) язи́к
 (язика́),
 зі сл. бі́гати, тіка́ти і под., зневажл. 1.
 Дуже швидко. — Ну, що тобі таке? Чого ти прилетів, язик висолопившsи?
 Що там таке сталося, що за тобою мов собаки гнали? (І. Франко). 2.
 До повного виснаження, надзвичайно напружуючи сили. — Тепер, якщо потрібні тобі гроші,— побігаєш не день, не два, висолопивши язика,
 заким позичиш (М. Коцюбинський); — А в селі в цей час робилось таке: лисий Лукан, висолопивши язика,
 бігав з подвір’я на подвір’я, збирав білі, “як лебедине пір’я”, листівки (Ю. Збанацький). 

язи́к (язика́) ви́солопити (ви́валити),
 зневажл. Дуже задихатися, захекатися від швидкого бігу, напруженої роботи. — Гляньте, як працює, бідолаха, аж язика висолопив
 (І. Нечуй-Левицький); Микита й Дорофтей побігли за бричкою. Доки добігли, аж язики вивалили
 (Казки Буковини..); Як повів (Сенько) Славка тими стежками, то він аж язик вивалив
 із утоми, бо ті стежки крутилися дебрями й горбами (Л. Мартович); (Максим:) Геть чисто шию спекло, а Юхим зовсім язика вивалив…
 Буде знати, як зо мною робити!.. (С. Васильченко).