.Що привело до змін у соціальному складі населення?​

Вопрос школьника по предмету История

.Що привело до змін у соціальному складі населення?​

Ответ учителя по предмету История

Ответ:

Соціальна структура населення республіки і країни в цілому, як вважалося, складалася з двох класів: робітничого класу й колгоспного селянства і соціальної групи (верстви) — інтелігенції.

На початок 60-х рр. чисельність робітників перевищила половину всіх зайнятих у народному господарстві республіки, а на 1985 р. становила 60 % їх кількості. Здійснення науково-технічного прогресу, передусім в індустріальному виробництві, незважаючи на екстенсивність його розвитку, а також вичерпання вільних робочих рук, зумовили поступове зниження темпів зростання кількості робітників.

Щодо визначення кількісної характеристики робітників, то вони, як правило, поширювалися на весь клас, без урахування значних внутрікласових відмінностей, що існували в їхньому середовищі. За офіційними формулюваннями того часу, зростання ролі робітничого класу зумовлювалося тим, що він був нанчисельнішим класом суспільства, зайнятим у найважливіших галузях суспільного виробництва, відзначався революційністю, організованістю й колективізмом, а також високим культурно-технічним та професійно-кваліфікаційним рівнем. При цьому не бралося до уваги, що ці якісні показники були різними у цілих верств і груп робітників. До всього нагромадження негативних тенденцій у народному господарстві не могло не позначитися на суспільній активності робітничого класу, його голосу проти деформацій у суспільно-політичному житті не було чути, принаймні, в Україні.

Різноманітні кількісні та якісні зміни відбувались у складі колгоспного селянства. Значна частина сільського населення залишала села й подавалася до міст або на великі будови, які велися в багатьох місцях республіки й країни. Внаслідок цього середньорічна кількість колгоспників, які брали участь у громадському господарстві колгоспів, скоротилася в республіці з 6,4 млн. чоловік у 1960 р. до 3,9 млн. чоловік у 1985 р. З половини всього населення України до третини зменшилася за ці роки й загальна кількість жителів села. Міграція сільського населення суттєво позначилася на стані сільськогосподарського виробництва, яке так і не змогло забезпечити промисловість достатньою кількістю сировини, а населення — продуктами харчування.

Причини, які призводили до міграції селян, до мало ефективної праці тих, хто залишався на селі, коренилися передусім у невірно вирішуваних проблемах власності, виробничих відносинах на селі, в умовах і оплаті праці, у вкрай незадовільних соціальних та культурно-побутових умовах життя.

Випереджаючими темпами зростала чисельність інтелігенції України. Через те, що офіційна статистика не подає відомостей про цю групу суспільства, науковці при аналізі кількісних і якісних змін у складі інтелігенції використовують дані про фахівців з вищою та середньою спеціальною освітою, що є найбільш близькими до неї. Протягом вказаних років її чисельність зросла більш як у 3,5 раза й досягла чверті всіх зайнятих у народному господарстві. Високі темпи збільшення кількості інтелігенції зумовлювалися потребами науково-технічного і соціального прогресу й одночасно відповідали їм, сприяли поповненню практично всіх галузей народного господарства фахівцями з вищою і середньою спеціальною освітою, засвідчували певне зростання інтелектуального потенціалу нації. Поряд із цим відбувалося зниження суспільного престижу розумової праці, знань, високого професіоналізму, до чого призводили деформації у різних сферах життєдіяльності, не* компетентність, що міцно ввійшла в наше життя, вкрай низька оплата праці дипломованих фахівців.