схарактеризуйте образи твору сироманець

Вопрос школьника по предмету Українська література

схарактеризуйте образи твору сироманець

Ответ учителя по предмету Українська література

Ответ: Образ батька Сашка

Уміє заспокоїти, розсудливий:

Та не знайдуть вони Сіроманця, синочку. Сіроманець найхитріший вовк у світі, — сказав тато.

Доки вони там гомонять у конторі, Сіроманець накивав п’ятами — не то вертольотом, ракетою його не доженеш. Іди, сину, до школи, бо спізнишся.

обіймає високу посаду в селі : Як то що? — здивувався Сашко.— Татко — голова колгоспу!

Відстоює справедливість: Ви б, Василю Дмитровичу, краще подумали, що нам робити з дикими кабанами! Розплодилося їх, як не знати чого, картоплю в полях риють, а що з кукурудзою вони роблять? А лосі сосняки нівечать! А вашому Товариству очі муляє Сіроманець!

Образ мисливця Чепіжного

Убиває тварин, копає ями на них:

«Я перебив твою зграю і вовченят перебив, я!».

Сам дядько Василь премій за вовків получив стільки, що аж чорного мотоцикла купив.

До вечора яма була викопана. Чепіжний прикрив її тоненьким пруттям, зверху притрусив сухою травою.

Жорстокий до тварин: Кінь крутився під ним, харапудився, але Василь бив його прикладом рушниці по заду, і кінь віз його далі.

Перестрашений на озері: «На, на, все, що хочеш, на!» — викидав під ніс Сіроманцеві Чепіжний із торбини хліб, бринзу, патрони викидав.

Образ вовка Сіроманця.

Портрет : Високий, широкогрудий, з великими димчастими незрячими очима.

Досвідчений звір : Все своє Сіроманче життя він водив зграю. Молоді вовки з лісів і яруг мріяли пройти у нього бойову вовчу стратегію і тактику.

Старий: Звали його Сіроманцем, і він був найстарішим вовком у світ

Втратив зір

Тепер, на старість, вовк осліп. Бурхлива темнота зацарювала в його очах.

Бурхлива темнота зацарювала в його очах.

Мав гострий нюх:

Один лише нюх водив його по світу,

Сіроманець здув прилиплий до носа листок, встав і пішов на кінський той запах.

Сумує за родиною, колишнім життям Снився йому щоночі єдиний сон: срібні очі постріляних вовченят, постріляні вовчиці з білими зубами у землю

Образ Сашка.

Правдивий, розсудливий:

Так він живий, мамо, і йому треба жити. А потім — на те він і вовк: не буде ж він їсти манну кашу, як я, і ніхто не пече йому і не варить.

Але ти мені дивись: з лісу не виглядай.

Завертаймо в лісосмугу. Подамося горою. Яри і вибалки для нас закриті. Це тобі не зима…

Кмітливий, спритний, винахідливий, моторний :

Лізти не давали татові валянки, чіплялись за гілки, не згинались у колінах. Тоді Сашко махнув однією ногою, другою, валянки попадали біля кожушка в сніг, поліз босий.

Сашко підняв драбину, приставив її до стіни і поліз у діру. Виліз на дах, обережно відштовхнув драбину назад у кузню, заклав дірку інтернітом, — все як і було, — спустився берестом на землю. Швидко витрус з валянок сніг, взувся, накинув кожушину і побіг, як міг, крізь білу снігову глибінь додому…

Стривожений :

«Тепер пропав Сіроманець!» — подумав Сашко, і йому і стало сумно

Не розуміє людей, котрі убивають тварин, тонко відчуває несправедливість:

По Сіроманця прилетіли! А це ж то нечесно — він один, а їх онде скільки!

Раз він не колгоспівський, то чий же він, і що, його треба, виходить, убивати?

Объяснение: