Помогите,очень нужно:задание:визначити добро і зло у творі «Дивак»Григір Тютюник»

Вопрос школьника по предмету Литература

Помогите,очень нужно:задание:визначити добро і зло у творі «Дивак»Григір Тютюник»

Ответ учителя по предмету Литература

Ім’я Григора Тютюнника, його художнє слово посідає чільне місце в духовній спадщині

України. Він приніс у дитячу літературу свою тему, своє художнє мислення і світосприймання,

свої тривогу і біль за рідну землю.

Григір Тютюнник постійно пам’ятав, що світ дитячого мислення – світ особливий. Це

допомогло йому сягнути високого художнього узагальнення, прилучити молодшого школяра

до свого художнього і морального ідеалу. Ідеалом для письменника завжди була доброта,

чуйність, милосердя людської душі.

Нині творчість письменника – загальновідома й визнана вітчизняним і закордонним

читачем. Зі сторінок його оповідань, новел та повістей постає сам автор – чесний, безкомп-

ромісний, сповнений болем і любов’ю до своїх героїв.

Мета статті – розкрити в художньому слові, деталі, образі, характері сутність уявлень

про добро і зло.

Останні дослідження – спогади. Водночас Григір Тютюнник залишив нам «вічну загадку

любові», таїну, багато запитань. Так, Раїсу Мовчан багато років мучило запитання: Чи ж був

дитячим письменником Григір, чи писав він твори спеціально для дітей? Адже у спогадах

Валерія Шевчука знаходимо однозначну і категоричну відповідь: «З мене чомусь хочуть

зробити дитячого письменника, – раптом сказав Григір. – Але ж не дитячий я письменник».

Цей крик душі мудрий Шевчук спробував утихомирити: «Яке це має значення, Грицьку…

Головне, щоб ти був письменником, справжнім письменником, щоб ти сам знав і вірив, хто

ти і який». Гордо мотнувши чубом, Григір сказав: «Це правильно…»

Напрочуд живучою залишається традиція вважати Григора Тютюнника насамперед

дитячим письменником. Адже головними героями більшості його творів є діти та підлітки.

Нарешті в 1980 році він удостоєний літературної премії імені Лесі Українки, що присуджу-

ється за твори для дітей.

А 1989 року «справедливість перемогла»: нехай і посмертно, він став лауреатом Шевчен-

ківської премії за найповніше видання творів – двотомник, куди також увійшли його опові-

дання та повісті «про дітей».

З кожним роком кількість шанувальників та дослідників творчості Григора Тютюнника

збільшується. Один з них – Олексій Неживий, який нещодавно видав книжку епістолярної та

щоденникової спадщини Григора Тютюнника «Бути письменником», що вийшла у видавни-

цтві «Ярославів Вал». У післямові до цієї книжки Михайло Слабошпицький зазначає: «Григір

Тютюнник – один із небагатьох, хто ніс у душі відчуття внутрішньої свободи… Митець такого

калібру не може надовго залишатися в тіні й у напівпам’яті. Він має повернутися до нас».

Про зустрічі і спогади, записники і щоденники писали Олесь Гончар, Лариса Мороз,

Анатолій Шевченко, Олександр Сизоненко, Дмитро Нестерчук, Микола Стеблина, Борис Чіп,

Микола Ярмолюк та ін..

З нагоди 80-річчя від дня народження Григора Тютюнника у Центральному державному

архіві – музеї літератури і мистецтва України відкрито документальну виставку (рукописи

творів, щоденники та записники, листування, численні світлини, дарчі написи, переклади

творів письменника іншими мовами). У будинку письменників України відбувся вечір пам’яті,