Описати як жили давні слов`яни.

Вопрос школьника по предмету История

Описати як жили давні слов`яни.

Ответ учителя по предмету История

Ответ:

Слов’яни з найдавніших часів жили на території Європи. Вони були відомі під назвою венеди. Венеди у I — II ст. розселилися між річками Дніпро та Одра і біля Карпат. У IV ст. із венедів вирізнилися дві групи слов’янського населення:

1) склавини — предки південних і західних слов’ян;

2) анти — предки східних слов’ян.

Основні заняття слов’ян

Землеробство, вирощували пшеницю та просо.

Скотарство, розводили свиней та велику рогату худобу.

Полювання (полювали на благородного оленя, лося, косулю, тура, кабана).

Рибальство.

Бортництво.

Добича заліза і металообробка.

Гончарне ремесло.

Внутрішня і зовнішня торгівля (мала вигляд натурального обміну).

Суспільний устрій

Єдина громада (род), яка складалася з кількох або однієї патріархальної сім’ї.

Така сім’я об’єднувала ряд дрібніших родин.

Первісна сусідська громада — громада спільно володіла всіма будівлями, спільно розводила худобу, обробляла землю.

У I — II ст. патріархальні сім’ї виокремлюються з сусідської громади.

У VI — VII склавини і анти об’єднувалися у військові союзи. Виділяється племінна верхівка — вожді та їхня дружина.

Релігійні вірування

Язичництво — релігійні вірування в багатьох богів (Перну — бог грому, Даждьбог — бог сонця, Стрибог — бог вітрів, Сварог — бог неба, Велес — бог худоби, Мокош — богиня родючості, Дана — богиня води).

Слов’яни уперше згадуються у листі римського історика Помпонія Мели (I ст. н. е.).

Пліній Старший, описуючи у своїй праці «Природнича історія» (77 р. н. е.) балтійське узбережжя, серед інших племен, що його населяють, згадує і венедів.

Корнелій Тацит в своєму творі «Германія» описує місцевість, в якій проживали венеди та їх побут — венеди живуть осіло і займаються переважно сільським господарством; венеди є вправними воїнами і ведуть успішні війни проти сусідів.

Клавдій Птолемей (89 — 167 рр.), географ з Олександрії, вказував, що венеди мешкають на північ від Карпат, у Подністров’ї, а також у гирлі Дунаю.

Візантійські автори VI ст. Прокопій Кесарійський, Йордан, Феофілакт Симокката, Менандр Протектор, Маврикій Стратег описують слов’ян як численний народ і стверджують, що вони поділяються на три великі групи: венеди, анти, склавини.

V — VII ст. — Велике розселення слов’ян із межиріччя Дніпра й Дністра по території Європи (на північному сході слов’яни досягли р. Десни, Оки та Західної Двини, на південному заході — р. Дунаю і Балканського півострова, на заході — р. Лаби та узбережжя Балтійського моря).

Розселення слов’янських племен збіглося в часі з великим переселенням народів, за якого слов’яни брали участь у боротьбі з германськими племенами готів (III — IV ст. н. е.), тюркськими племенами гунів (IV — V ст. н. е.) і аварів (VI — VII ст. н. е.).

Объяснение: