Вопрос школьника по предмету Русский язык
Заяц-русак жил зимою подле деревни. Пришла ночь. Он поднял одно ухо, послушал , потом поднял другое, поводил усами , понюхал и сел на задние лапы. Потом он прыгнул по глубокому снегу и опять сел на задние лапы. Заяц огляделся. Со всех сторон ничего не было видно, кроме снега. Снег лежал волнами и блестел, как сахар. Над головой зайца стоял морозный пар. Сквозь пар виднелись большие яркие звёзды.
Выпиши слова с безударной гласной
Ответ учителя по предмету Русский язык
Деревни, безударная Е, говорим дИревни(Словарное слово)
Поднял ,безударная о, говорим пАднял.(Приставки ПА нету)
Послушал, безударная О, говорим пАслушал(Тоже самое правило)
Поводил, безударная О,говорим пАвАдил(Два правила, 1. Приставки па нету, проверочное слово водит,слышим звук О.
Понюхал,
Сторон, слышим звук А, проверочное слово стОроны
Лежал,слышим звук и, проверочное слово лЁжа
Блестел, слышим звук И, проверочное блеск.
Головой, слышим звук А,проверочное слово гОловы
Похожие вопросы от пользователей
Прочитайте текст.
Складіть його план
ЛЕГЕНДИ ПРО НАРОДЖЕННЯ ІВАНА ФРАНКА
І проміж нас живе ясна і чиста слава
Малого Мирона, великого Франка.
Максим Рильський
Іван Франко прийшов на світ 27 серпня 1856 року саме в ту пору, коли у вирій відлетіли лелеки. Дівчат, які народилися під ту пору, називали Маріями, бо на 28 серпня припадає свято Успіня Пресвятої Діви Марії, яке в народі називають Першою Пречистою. Хлопців, у ці дні народжених, називали Іванами, бо на 11 вересня припадає велике свято Усікновення голови Іоанна Хрестителя.
Його нарекли Іваном, але зовсім не через це свято. Так вимагала давня традиція, якої в роді Франків суворо дотримувались. Найстарший син мав назвати свого первістка іменем батька. Батька Якова Франка звали Іваном.
Ця ж традиція вимагала, щоб першу дочку назвали іменем батькової матері. Бабцю Івана Франка звали Катериною. Тому й назвав Катериною Яків Франко свою першу дочку у першім шлюбі з донькою нагуєвицького війта Марією Тимишин. З нею він одружився 19 лютого 1824 року, а в грудні того ж року народилася дочка Катерина, але через два роки вона померла.
Із своєю першою дружиною Марією Тимишин Яків Франко прожив 31 рік. Після Катерини усі діти народжувалися мертвими. Які тільки дари не посилав Яків за порадою людей Господові! Викував хрести на церкву, поставив іконостас, щороку давав на свічки ярий віск. Євангеліє купив та в срібні шати оправив, хрест на громадській толоці за свій кошт поставив, аби тільки Бог змилосердився. Але дітей більше не було. Яків упав у відчай.
У квітні 1855 року Бог забрав Марію Тимишин до себе. Вона мала усього 43 роки.
Друга дружина Якова Франка Марія Кульчицька була родом з Ясениці Сільної. Коли вона виходила заміж, мала двадцять літ і за законами Австро-Угорщини вважалася неповнолітньою. Марія дуже боялася того заміжжя, бо смерть на обійсті чоловіка була частим гостем. Якраз перед народженням Івана помер слуга Іван Шиян. А ще те, що діти Якова постійно вмирали…
Забобонні люди твердили, що дитину можна заховати від смерті, якщо називати її іншим іменем, ніж записано в церковній книзі, тобто в метриці. Це називалось обдурити смерть. Мати, свято в це вірячи, почала називати свого сина Івана Мироном, бо на ЗО серпня припадало свято цього мученика (він був священиком в Ахаї, його схопили на Різдво 251 року, піддали жорстоким тортурам, які він терпляче витримав, навіть коли його кинули в огонь, вийшов неушкодженим, отож йому стяли голову). Ні в Ясениці Сільній, ні в Нагуєвичах, ні в околицях жодного хлопця Мироном ніхто не називав. Очевидно тому молода мати сподівалася, що це ім’я стане для сина оберегом..