Вопрос школьника по предмету Українська література
Вопрос такой(Доведить що твир Ю.Выннычука «Мисце для дракона» за жанром —повисть-казка
Допоможитьсрочн
Ответ учителя по предмету Українська література
Ответ:
Повість-казка – жанр літератури, в якому фантастичні світи, події та герої в той же час відображають особливості та правила світу реального.
«Місце для дракона» — це повість — казка, томущо головним героєм є фантастична тварина — дракон. Дракон в творі уособлює людяність, а люди в той же час дракона. Добро і зло нібито поміняли я місцями. Автор в творі використовує Алегорію.
Алегорія — це перенесення властивостей та характеристик одного предмета чи явища на інший для кращого відображення образу. Таким чином утворюється переносне значення.
У образах пустельник і дракона мы бачимо порядних людей, які чинять доро заради інших. Автор в образі князя пшказує якими людь и не потрібно бути
Похожие вопросы от пользователей
Кухар – це людина, яка вміє готувати їжу швидко, у великих кількостях і з оптимальним використанням продуктів. Хороший кухар ніколи не пропаде. Швидше за все, він зможе прогодувати себе, оскільки він знає, як це можна зробити. Крім того, ресторани існували завжди, у всі часи, там завжди працювали кухарі, а ті з них, хто готує дійсно смачно, можуть повною мірою реалізуватися професійно, досягти справжнього успіху і заробити багато грошей. Великий плюс професії кухаря в тому, що він може досягти успіху в своїй професії винятково завдяки своїм професійним якостям. Неважливо, який у кухаря характер – він може склочним, злим або неприємним, але якщо він дуже смачно готує, будь-який ресторан прийме його в свій штат з розпростертими обіймами.
Ответ:?дней
1) the work has already been completed
2) the cake was made by mrs.Adams
3) this room is cleaned every day
4) it was taken by him
5) this article was translated ( by us) at the lesson
6) the breakfast is bought by the waiter
Иногда приходится наблюдать и удивительнейшее собачье благородство по отношению к слабым. У нашей моськи Бэлы был в молодости2 брат, Нарзан, задорный и самоуверенный, из породы крыловских мосек. На дворе уже в тульском нашем доме был цепной пёс — лохматый, белый, чудовищной величины. Звали его Дворняк. На ночь его спускали с цепи, он на свободе бегал по двору и по саду и густым своим лаем должен был отпугивать воров. Вот раз как-то вечером дворник спустил Дворника с цепи раньше обычного. Он вбежал в сад. Виляя хвостом, подбежал к нам. Вдруг1 на него с грозным лаем бросился дурак Нарзан, прямо бросился на него, чуть не чтобы драться. Дворняк рявкнул и мгновенно подмял под себя Нарзана.5 Мы замерли: конец Нарзану. Замер от ужаса и сам Нарзан, прижатый спиною к земле могучими3 лапами Дворняка. А Дворняк, оскалив над Нарзаном ужасную пасть, подержал его с минуту под своими лапами и, не тронув зубом, отпустил. Знай, мол, вперёд, на кого бросаться, а я об тебя пачкаться не хочу. (В. Вересаев)